0
0
Перший пістолет на озброєнні армії США та більш ніж 100 років його популярності в усьому світі.
На початку XX століття армія США ще використовувала револьвери, на той час коли самозарядні пістолети були вже досить розповсюджені на території Європи та Америки, яким револьвери програвали у швидкості стрільби та точності при веденні швидкісної стрільби. Це було обумовлено консерватизмом американських військових які надавали перевагу револьверам через їх переважну надійність, порівняно з самозарядними пістолетами. Також револьвери мали декілька переваг над пістолетами того часу:
- Низька вартість виробництва
- Великий ресурс експлуатації
- Постійна готовність до використання
- Простота у використанні
Пістолети Європи того часу працювали за принципом замикання каналу ствола вільним затвором і живились патронами малої потужності, що не влаштовувало американських військових. Про потребу армії США у власному пістолеті дізнався Джон Мозес Браунінг, відомий конструктор-винахідник зброї того часу. Браунінг вже мав досвід у розробці самозарядних пістолетів (М1900, М1902 та М1905). Про саму історію розробки пістолета відомо мало, М1911 став логічним розвитком серії М1900, але відрізнявся від них схемою замикання, ствол з’єднувався з рамкою однією сережкою замість двох і при відпиранні опускався з перекосом.
За декілька років до створення пістолета, у 1904, Браунінг брав участь у конкурсі на створення нового пістолетного патрона. Провівши тести, військові прийшли до висновку, що набоїв .38 калібру недостатньо і найбільш відповідним є патрон .45 калібру (0,45 дюйма). За підтримки фірми “Colt”, Браунінг представив свій патрон .45АСР (Automatic Colt Pistol) під який у нього був в розробці пістолет М1905.
У 1906 році пройшов перший етап іспитів пістолетів під новий патрон, у якому брали участь Colt, Savage та DWM, що згодом зняла свої пістолети з іспитів. На другому етапі, у 1910 році, з конкурсу вибув пістолет від компанії Savage, через велику кількість затримок, а компанія Colt з новою розробкою Джона Браунінга здобула перемогу у конкурсі. У наступному році й був прийнятий на озброєння саме цей пістолет з маркуванням “Automatic Pistol, Caliber .45, Model of 1911” або коротше М1911.
Цікавим фактом є те, що свою надприємну ергономіку пістолет здобув не від свого конструктора, а завдяки військовим першої світової війни, за рекомендацією яких було внесено ряд незначних, але таких важливих змін:
- «хвіст» клавіші запобіжника на руків’ї було подовжено;
- змінено упор бойової пружини;
- задня частина руків’я набула дугоподібної форми;
- спусковий гачок став виступати менше та була зменшена довжина його ходу;
- з’явилися похилі заглиблення в рамці за спусковим гачком для розташування вказівного пальця;
- насічки на щічках руків’я стали доходити до гвинтів кріплення;
Пістолет складається з трьох основних частин та 53 деталей: Ствола, кожуха-затвор та рамки. Затвор рухається по спрямовувальному пазу на рамці. Ствол з’єднано з рамкою пістолета за допомогою сережки, що коливається, та розташована під казенною частиною ствола і поперечного стрижня в рамці.
Замикання ствола здійснюється двома виступами, бойовими упорами, форми напівкілець на стволі з пазами на внутрішній поверхні затвора попереду вікна екстракції.
Після пострілу ствол, зчеплений із затвором, рухається назад. Сережки повертаються на підствольній осі та стрижні в рамці, казенна частина ствола опускається. Бойові упори стовбура виходять із зачеплення із пазами затвора. Ствол зупиняється стрижнем у рамці, а затвор продовжує рух назад та викидає гільзу, зводить курок і стискає поворотну та бойову пружини.
Руків’я обладнано “запобіжником руків’я”, він блокує спусковий гачок, не даючи йому рухатися назад, поки руків’я не буде повністю обхоплене рукою.
Ударно-спусковий механізм одинарної дії, з відкритим курком. Підпружинений ударник знаходиться в задній частині затвора і втоплений у середину затвора задля запобігання випадковим пострілам. Спускова тяга рухається вздовж рамки пістолета у пазах.
Зліва на рамці знаходиться прапорець запобіжника. При піднятті прапорця запобіжник блокує шептало, а затвор перешкоджає руху курка вперед. Курок, при включеному запобіжнику, можна залишати на бойовому зводі, чим компенсується недостатня швидкість застосування зброї з УСМ одинарної дії. При зведеному курку запобіжник вимикається опусканням прапорця. При увімкненому запобіжнику, курок можна зняти з бойового взводу, тримаючи його великим пальцем і натиснувши на спусковий гачок. Кнопка скиду магазину знаходиться на лівій стороні ручки, біля основи спускової скоби.
Поперечний стрижень у рамці є й віссю важеля затримки затвора. Після вичерпання магазину зуб важеля упирається знизу у виїмку затвора і він встає на затримку у задньому положенні. Щоб зняти затвор із затримки, потрібно натиснути на важіль або відтягнути затвор (при витягнутому або заповненому магазині). Якщо перед цим змінити магазин на споряджений, патрон дістанеться до патронника і зброя буде готова до пострілу.
Варто зазначити, що найбільшу популярність Джону Браунінгу приніс саме цей пістолет, який і через 100 років виготовляють більш ніж 30 брендів по всьому світу, який і досі поважають військові, правоохоронці та стрільці, під який існує окрема стрілецька спортивна категорія, а його калібр .45ACP і досі один з найпопулярніших у США.
